Гончаренко Наталія Сергіївна
Керівник центру гемокорекції
Лікар-трансфузіолог
Гончаренко Наталія Сергіївна
Керівник центру гемокорекції
Лікар-трансфузіолог
Центр гемокорекції є структурним підрозділом КНП ХОР “ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР СЛУЖБИ КРОВІ”.
Відомо, що функціонування органів і систем безпосередньо залежить від стану крові. В даний час кров не стільки переливають, як навпаки, витягують і очищають від токсичних речовин. Іншими словами, здійснюють екстракорпоральну гемокорекцію.
У Центрі гемокорекції використовуються розрахункові системи оцінки стану параметрів крові, включаючи імунологічні показники, що дозволяє не тільки адекватно призначати процедуру лікувального плазмаферезу, але і в динаміці контролювати його ефективність.
До нових методів в трансфузіології відноситься створення технологій для управління функціями організму через кров. У Центрі гемокорекції застосовуються сучасні інноваційні розробки, що включають використання нанотехнологій, нових методів діагностики і лікування порушень згортання крові, профілактики тромбоутворення. Застосування інноваційних методів комплексного аналізу клініко-біохімічних параметрів (інтегрально-аналітичної системи) дозволяє не тільки об’єктивно проаналізувати стан функціонування життєво важливих фізіологічних систем, а й оцінити загальний стан організму, з точки зору цілісної системи.
Використання нового алгоритму бальної оцінки інтегрально-аналітичної системи дозволяє:
Апробація розробок, які застосовуються в Центрі гемокорекції широко висвітлена в 230 публікаціях вітчизняних та зарубіжних наукових журналах, матеріалах всесвітніх і міжнародних конференцій, з’їздів і симпозіумів.
Білоусов Андрій Миколайович
Професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії, трансфузіології та гематології ХМАПО
Лікар-трансфузіолог Вищої категорії
Білоусова Катерина Юріївна
лікар-імунолог клінічний вищої категорії
СКІРДА ІГОРЬ ІВАНОВИЧ
лікар-трансфузіолог
лікар-анестезіолог вищої категорії
к.м.н.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОКАЗАНЬ ДЛЯ НАПРАВЛЕННЯ ХВОРОГО НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ДО ЛІКАРЯ-ІМУНОЛОГА КЛІНІЧНОГО
– хронічним, рецидивуючим або затяжним перебігом;
– неповним одужанням;
– нестійкою ремісією;
– резистентністю до традиційного лікування.
– тривалої імуносупресивної терапії;
– рентгенотерапії або променевої терапії.