Еритроцити, збіднені на лейкоцити у додатковому розчині

Назва: Еритроцити, збіднені на лейкоцити у додатковому розчині

Основні властивості – еритроцитовмісний компонент крові, заготовленої на гемокоагулянті ЦФД, який отримують шляхом лейкофільтрації під час первинного фракціонування крові з використанням фільтру Leukotrap WB – Pall, або його аналогів та додаванні консервуючого розчину САГМ (80-100 мл). Застосована технологія забезпечує максимальне вилучення лейкоцитів, що сприяє зниженню ризику переносу інфекцій, зменшенню кількості мікроагрегатів та фібринних згустків і вивільненню цитокінів. Лейкофільтрація не змінює терміну придатності еритроцитів.

Склад: об’єм однієї дози складає (320±50) мл. Вміст гемоглобіну не менше 40 г/дозу, лейкоцитів не більше 1х106 в дозі, гемоліз – менше 0,8% маси еритроцитів наприкінці терміну зберігання.

Лікарська форма: Розчин

Показання: Відновлення втрати крові та лікування анемій.

Спосіб застосування і дози:
«Еритроцити, збіднені на лейкоцити у додатковому розчині» вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю, що не перевищує 40-60 крапель на хвилину, а при шокових станах – внутрішньартеріально. Дозу встановлюють індивідуально. Разова доза залежить від стану пацієнта, може обмежуватись однією дозою, а при необхідності 2-3 дозами. У похилому віці слід уникати надмірної кількості використання компоненту і швидкого його введення, оскільки це може привести до перевантаження серцево-судинної системи.

Побічна дія:
Перевантаження системи кровообігу; негемолітичні трансфузійні реакції(менш поширені в порівнянні з трансфузією компоненту «Еритроцити»);сепсис через ненавмисне бактеріальне забруднення компоненту; передача вірусних агентів (ВІЛ 1/2 , гепатитів), сифілісу, навіть за умови ретельного відбору донорів і використання процедур скринінгу (менш виражена в порівнянні з нефільтрованими еритроцитовмістними компонентами); аллоімунізація проти НLА-антигенів і антигенів еритроцитів;біохімічний дисбаланс (гіперкаліємія); пурпура;передача інших патогенів, присутність яких не перевірялась.
Протипоказання:
Абсолютних протипоказань для переливання компоненту немає.

Відносні протипоказання:
Гострий і підгострий септичний ендокардит, прогресуючий дифузний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність, хронічна і гостра печінкова недостатність, декомпенсація кровообігу, вади серця в стадії декомпенсації, міокардит і міокардіосклероз з порушенням загального кровообігу ІІ – ІІІ ступеня, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, виражений атеросклероз судин головного мозку, крововиливи в мозок, важкі розлади мозкового кровообігу, нефросклероз, тромбоемболічна хвороба, набряк легенів, загальний амілоїдоз, гостро перебігаючий і дисемінований туберкульоз, гострий ревматизм тощо. Еритроцити у додатковому розчині САГМ не рекомендуються використовувати при різних типах підвищеної індивідуальної чутливості до плазми.

Особливості застосування:
Зважаючи на зменшений ризик виникнення негемолітичних фібрильних реакцій, НLА-аллоімунізації, респіраторного дистрес-синдрому, імуносупресій і передачі інфекцій компонент доцільно використовувати для надання гемотрансфузійної допомоги, в першу чергу дітям.
Застосовувати лише в умовах стаціонару бажано в першій половині дня, після легкого сніданку або натще. Перед введенням довести температуру компоненту до кімнатної температури. Не підлягає застосування компонент з порушенням герметичності, маркування, при закінченні терміну придатності, при неправильному зберіганні, а також при зміну індивідуальних властивостій (кольору та інше.)
Перед трансфузією лікар повинен переконатися в ідентичності позначеної групи крові, резус–належності донора і реципієнта та провести візуальний контроль гемосередовища.
Під час переливання компоненту лікар, який виконує трансфузію, зобов’язаний, незалежно від проведених раніше обстежень і наявності записів, ОСОБИСТО провести такі контрольні дослідження:

• визначити групову належність крові реципієнта за системою АВ0 і звірити результат з даними медичної карти стаціонарного хворого;
• визначити групову належність еритроцитів донора і порівняти результат з даними на етикетці пластикатного контейнеру;
• провести проби на сумісність крові донора і реципієнта за системою АВ0 та резус-фактором – Rh0(D);
• провести пробу на сумісність між зразками компоненту крові у випадку гемотрансфузій від двох і більше донорів;
• провести біологічну пробу.

Компонент необхідно вводити за допомогою пристрою для переливання крові (ПК 22-02) з діаметром пор фільтра 170-120мкм, з дотримання правил асептики. Зважаючи на утворення мікроагрегатів під час зберігання , для введення компоненту бажано застосувати пристрій для переливання крові (ПК 23-01) з діаметром пор фільтра 20-40мкм. При трансфузії компоненту в обсязі, який перевищує 500мл, застосування пристрою з фільтром для видалення мікроагрегатів є обов’язковим.
Під час переливання необхідно проводити нагляд за реципієнтом. Швидке переливання холодного компоненту саме по собі може виявитися небезпечним.

Взаємодія з іншими препаратами:
Через ризик виникнення ушкодження еритроцитів компоненту не рекомендується додавання до компоненту будь-яких лікувальних препаратів або розчинів.

Умови зберігання: Зберігати при температурі від 2°С до 6°С.

Термін придатності: 42 доби.

Транспортування: Транспортні засоби повинні бути обладнані холодильником з температурою від 2-6°С, при відсутності холодильника, обов’язково оснастити їх охолодженою ізотермічною ємністю. Температура наприкінці максимального(24-годиного) транзиту не повинна перевищувати 10°С.

Пакування: в полімерних контейнерах по (320±50) мл.
Виробник: Комунальний заклад охорони здоров’я Харківський обласний центр служби крові, Україна.
Адреса: 61051, м. Харків, вул. Клочківська, 366, тел. (057) 337-85-01, факс: 337-83-38,
e-mail: medhospk@list.ru
Експедиція КЗОЗ ХОЦСК працює цілодобово: тел.. 057(337-33-96), 057(337-84-95)

Нормативні посилання:

1. Наказ МОЗ України від 09.03.2010 №211 «Порядок контролю за дотриманням показників безпеки та якості донорської крові та її компонентів».
2. Наказ МОЗ України № 164 від 05.07.99 р.: «Інструкція з фракціонування донорської крові на її компоненти (плазма, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити) та їх консервування», «Переливання компонентів та препаратів крові» (інструкція), «Контроль стерильності крові, її компонентів, препаратів, консервованого кісткового мозку, плазмозамінюючих та консервуючих розчинів, умов їх заготівлі.
3. Наказ МОЗ України № 385 від 01.08.05р. «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів».