Здай кров – врятуй життя!

Еритроцити

  • 07.07.2013

Назва:  “Еритроцити”

Основні властивості – компонент донорської крові, отриманий з консервованої крові методами первинного фракціонування без наступної переробки з видаленням більшої частини плазми.

Склад: одна доза компоненту вміщує усі еритроцити початкової кількості дози цільної крові. В ній присутні лейкоцити, тромбоцити та невелика кількість (до 20мл) плазми. Об’єм однієї дози складає (280±50 мл), вміст гемоглобіну не менше 45 г/дозу, гемоліз – менше 0,8% маси еритроцитів наприкінці терміну зберігання. Гематокрит (Нt) компоненту становить 0,65–0,75 л/л.

Лікарська форма: розчин.

Показання: відновлення втрати крові та лікування анемій.

Спосіб застосування і дози:

«Еритроцити» вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю, що не перевищує 40-60 крапель на хвилину, а при шокових станах – внутрішньартеріально. Дозу встановлюють індивідуально. Разова доза залежить від стану пацієнта, може обмежуватись однією дозою, а при необхідності 2-3 дозами. У похилому віці слід уникати надмірної кількості використання  компоненту і швидкого його введення, оскільки це може привести до перевантаження серцево-судинної системи.

Побічна дія: перевантаження системи кровообігу; фібрильні негемолітичиі реакції переливання; аллоімунізація проти НLА і антигенів еритроцитів; передача вірусних інфекцій (ВІЛ 1/2, гепатитів), сифілісу є можливим, незважаючи на ретельний відбір донорів і використання процедур скринінгу; біохімічний дисбаланс за умови масивного переливання; пурпура після переливання; пов’язане з переливанням гостре пошкодження легень; передача інших патогенів, присутність яких не перевірялась за допомогою тестів або вони не були розпізнані.

Протипоказання:

Абсолютних протипоказань  для переливання компоненту немає.

Відносні протипоказання: гострий і підгострий септичний ендокардит, прогресуючий дифузний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність, хронічна і гостра  печінкова недостатність, декомпенсація кровообігу, вади серця в стадії декомпенсації, міокардит і міокардіосклероз  з порушенням загального кровообігу ІІ – ІІІ ступеня, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, виражений атеросклероз судин головного мозку, крововиливи в мозок, важкі розлади мозкового кровообігу, нефросклероз, тромбоемболічна хвороба, набряк легенів, загальний амілоїдоз, гостро перебігаючий і дисемінований туберкульоз, гострий ревматизм тощо. Еритроцити не рекомендуються до застосування при різних типах підвищеної індивідуальної чутливості до плазми, підвищеній індивідуальній чутливості через алоімунізацію до антигенів лейкоцитів, замінній трансфузії в немовлят, крім випадку, якщо додатково додають плазму.

Особливості до застосування:

Зважаючи  на зменшений ризик виникнення негемолітичних фібрильних реакцій, НLА-аллоімунізації, респіраторного дистрес-синдрому, імуносупресій і передачі інфекцій компонент доцільно використовувати для надання гемотрансфузійної допомоги, в першу чергу дітям.

Застосовувати лише в умовах стаціонару бажано в першій половині дня, після легкого сніданку або натще. Перед введенням довести температуру компоненту до кімнатної температури. Не підлягає застосування компонент з порушенням герметичності, маркування, при закінченні терміну придатності, при неправильному зберіганні, а також при зміну індивідуальних властивостій (кольору та ін.).

Перед  трансфузією лікар повинен переконатися в ідентичності позначеної групи крові, резус–належності донора і реципієнта та провести візуальний контроль гемосередовища.

Під час переливання компоненту лікар, який виконує трансфузію, зобов’язаний, незалежно від проведених раніше обстежень і наявності записів, ОСОБИСТО провести такі контрольні дослідження:

– визначити групову належність крові реципієнта за системою АВ0 і звірити результат з даними медичної карти стаціонарного хворого;

– визначити групову належність еритроцитів донора і порівняти результат з даними на етикетці пластикатного контейнеру;

– провести проби на сумісність крові донора і реципієнта за системою АВ0 та резус–фактором – Rh0(D);

– провести пробу на сумісність між зразками компоненту крові у випадку гемотрансфузій від двох і більше донорів; провести біологічну пробу.

Компонент необхідно вводити за допомогою пристрою для переливання крові (ПК 22-02) з діаметром пор фільтра 170-120мкм, з дотримання правил асептики. Зважаючи на утворення мікроагрегатів під час зберігання , для введення компоненту бажано застосувати пристрій для переливання крові (ПК 23-01) з діаметром пор фільтра 20-40мкм. При трансфузії компоненту в обсязі, який перевищує 500мл, застосування пристрою з фільтром для видалення мікроагрегатів є обов’язковим.

Під час переливання необхідно проводити нагляд за реципієнтом. Швидке переливання холодного компоненту саме по собі може виявитися небезпечним.

Взаємодія з іншими препаратами: через ризик виникнення ушкодження еритроцитів компоненту не рекомендується додавання  до компоненту будь-яких лікувальних препаратів або розчинів.

Умови зберігання: зберігати при температурі від 2°С до 6°С.

Термін придатності: 21 доба – на гемоконсерванті Глюгіцир; 35діб – на гемоконсерванті ЦФДА-1.

Транспортування: транспортні засоби повинні бути обладнані холодильником з температурою від 2°С до 6°С, при відсутності холодильника, обов’язково оснастити їх охолодженою ізотермічною ємністю. Температура наприкінці максимального (24-годиного) транзиту  не повинна перевищувати 10°С.

Пакування: в полімерних контейнерах по (280±50) мл.

Виробник: Комунальний заклад охорони здоров’я Харківський обласний центр служби крові, Україна.

Адреса:61051, м. Харків, вул. Клочківська, 366, тел. (057) 337-85-01, факс: 337-83-38, e-mail: medhospk@list.ru

Експедиція КЗОЗ ХОЦСК працює цілодобово: тел. 057(337-33-96), 057(337-84-95)

Нормативні посилання:

1. Наказ МОЗ України від 09.03.2010 №211 «Порядок контролю за дотриманням показників безпеки та якості донорської крові та її компонентів».

2. Наказ МОЗ України № 164 від 05.07.99 р.: «Інструкція з фракціонування донорської крові на її компоненти (плазма, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити) та їх консервування», «Переливання компонентів та препаратів крові» (інструкція), «Контроль стерильності крові, її компонентів, препаратів, консервованого кісткового мозку, плазмозамінюючих та консервуючих розчинів, умов їх заготівлі».

3. Наказ МОЗ України № 385 від 01.08.05р. «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів».