Здай кров – врятуй життя!

Харківщина: Інфекційна безпека крові гарантована

  • 28.02.2014

Інфекційна безпека крові гарантована – Харківський центр служби крові

інфекційна безпека

Хоч і швидко розвиваються медична наука і практична медицина, але існує чимало захворювань та клінічних ситуацій, коли лише донорська кров та її компоненти можуть зберегти людині життя, повернути їй здоров’я. Не створено поки що ліків, які б дозволили повністю відмовитися від гемотрансфузій. І донори крові потрібні медицині та суспільству сьогодні не менше, ніж, скажімо, 10 років тому. А от засади та пріоритети, на яких служба крові нині будує свою роботу з донорами, дещо змінилися, переконаний мій співрозмовник — головний лікар Харківського обласного центру служби крові Вадим ЯВОРСЬКИЙ.

— Сьогодні ми намагаємося залучати до донорства не просто «людей з вулиці», а насамперед донорів, які вже здавали або систематично здають кров чи плазму. І саме за рахунок керованого донорства забезпечувати необхідну кількість донацій. Завдяки такому підходу ми насамперед підвищуємо рівень інфекційної безпеки донорської крові. Адже стан здоров’я цієї категорії донорів знаходиться під постійним медичним конт­ролем. За останні роки ми сформували не лише певний штат кадрових донорів, але й відповідний світогляд — як серед донорів, так і серед населення області. Розвиток керованого донорства є, безумовно, одним з основних факторів, який дозволив за останні роки помітно зменшити і процент браку донорської крові. За минулий рік у Харкові та області відсоток донацій від кадрових донорів зріс на 1,8, а відсоток забракованої донорської крові зменшився на 1,2. Того ж року ми провели дослідження, яке умовно назвали «Донори Слобожанщини». Що з’ясувалося? 80% наших донорів становлять чоловіки, зате відсоток браку серед донорів-жінок нижчий. А от найнижчий відсоток браку донорської крові спостерігається серед молодих людей віком до 25 років, які проживають у Харкові та мають постійне місце навчання або роботи.

ВЗ Свого часу Харківський обласний центр служби крові пішов шляхом централізації роботи служби крові області. Наскільки виправданим було таке реформування і як вплинуло воно на результати роботи?
— Організаційна централізація служби крові на регіональному рівні дає можливість забезпечити єдиний технологічний процес і високий рівень якості виробництва компонентів крові. Це і нова структура, і нові стереотипи роботи. Одна з причин такої реорганізації — економічна недоцільність утримання відділень трансфузіології, які заготовляють до 300 літрів крові на рік. Замість відділень та кабінетів переливання крові, що працюють сьогодні в лікарнях, створюються міжрайонні філії. Вони є структурними підрозділами центру, а це надає більше повноважень щодо контролю організації донорства та заготівлі крові на місцях. На сьогодні ми працюємо за такою схемою вже в 14 районах області. Там же, де відсутні відділення трансфузіології, заготівля крові проводиться виїзними бригадами обласного центру. Досвід переконливий: централізація служби крові підвищує якість та інфекційну безпеку донорської крові, адже дозволяє повністю стандартизувати процеси заготівлі, переробки, транспортування та тестування. Вся заготовлена консервована кров переробляється та тестується в єдиному обласному центрі найкращими в області фахівцями-трансфізіологами на сучасному високотехнологічному обладнанні. Це світовий досвід і на сьогодні він активно впроваджується і в інших областях України. Зрозуміло, що для того, аби отримати дійсно вагомі результати, потрібна відповідна матеріально-технічна та лабораторна база.

Слід відзначити, що останніми роками в українській трансфузіології все більше використовують високі технології. Приміром, у 2012 році у практику роботи лабораторії впроваджений новий хемілюмінесцентний метод обстеження донорської крові на інфекції. Це високотехнологічне обладнання забезпечує європейський стандарт тестування крові.

Світова стратегія розвитку виробничої трансфузіології сьогодні — компонентне донорство. Для цього в рамках обласної програми «Здоров’я Слобожанщини» було придбано обладнання для автоматичного плазмаферезу та цитоферезу. Сепаратор клітин крові дозволяє відбирати будь-які кров’яні клітини залежно від встановленої програми. Найбільше ми використовуємо його для приготування тромбоцитів: завдяки цьому апарату отримуємо тромбоцити від одного донора в тій самій кількості, що раніше ми могли отримати від 15-16 донорів. Це і якість, і інфекційна безпека, і здешевлення виробництва тромбоцитів. І, звичайно ж, більш позитивний клінічний ефект.
У Харківському обласному центрі служби крові створено найбільший в Україні центр автоматичного плазмаферезу. За обсягами заготівлі плазми конкуруємо з Донецькою, Луганською, Дніпропетровською та Запорізькою областями.

ВЗ Ринкові відносини вчать нас рахувати гроші, раціонально підходити до матеріальних та фінансових витрат.У тому числі і в медичній галузі. Чи є шляхи, які дозволяють оптимізувати роботу служби крові? Що підказує досвід харківських трансфузіологів?

— Ми вже говорили про позитивні результати централізації роботи служби крові. Так от, коли функції переробки та тестування донорської крові кілька років тому були зосереджені в обласному центрі служби крові, ми, крім інших плюсів, отримали ще й суттєву економію. Якби довелося встановлювати обладнання для переробки крові в усі відділення трансфузіології, а у нас в області їх було на той час близько 30, витрати були б чималими. Адже один комплект такого обладнання коштував кілька сотень тисяч гривень. Те ж саме стосується і лабораторій. Світовий досвід доводить: лабораторія має робити сотні тисяч аналізів на рік — лише тоді це сучасна високотехнологічна лабораторія. Я завжди наводжу такий приклад: у Російській Федерації було 150 лабораторій, які займаються тестуванням донорської крові, в США — 4. Наша мета на сьогодні — це одна потужна лабораторія на область.

Суттєвий економічний ефект дає і робота з кадровими донорами. Наведу такі цифри. 10 років тому ми утилізовували близько 1,7 тис. літрів крові в результаті виявлення інфекційних хвороб у випадкових донорів. Сьогодні, працюючи переважно з кадровими донорами, ми говоримо лише про 500-600 літрів забракованої крові.

ВЗ Я знаю, що з цього року лабораторні потужності Харківського обласного центру служби крові використовуються і для надання допомоги людям, хворим на гемофілію…
— Беручи участь у створенні нормативних документів щодо якості компонентів крові, які виробляються, зокрема якості замороженої плазми та кріопреципітату, ми повинні були розробити і методику визначення факторів згортання в заготованій плазмі. Зокрема, VIII та IХ факторів. Налагодивши цю методику, ми запропонували обласному управлінню охорони здоров’я запровадити її і для діагностики хворих на гемофілію. Відтепер такі лабораторні дослідження роблять і у нас. Хотів би сказати ще про одну новацію, спрямовану на покращення медичного обслуговування мешканців Харкова та Харківської області: на сьогодні у нас відпрацьована методика супроводу компонентами та препаратами крові хворих із нашої області, які проходять лікування у спеціалізованих медичних закладах Києва. Ми знаємо, що для Києва це велика проблема, адже лікуватися до столиці їдуть із різних регіонів України. І це звичайно ж вимагає додаткової кількості препаратів та компонентів крові.

Інна САРІОГЛО, 
спеціально для «ВЗ», Харків

За матеріалами Медичної газети України “Ваше здоров’я”
www.vz.kiev.ua/xarkivshhina-infekcijna-bezpeka-krovi-garantovana/